9 листопада – День української писемності та мови

День української писемності і мови – свято рідної мови

За православним календарем – це день вшанування

пам’яті Преподобного Нестора Літописця

 Дуже важко українській мові в сучасному зрусифікованому суспільстві стати загальновживаною в усіх сферах життя. Проїжджаючи у транспорті чи проходячи вулицями міста, звертаєш увагу на вивіски, реклами, афіші, назви магазинів. Місто рясніє чужомовними назвами, у словах допущені помилки. Уміти грамотно писати – життєва необхідність. Грамотна людина без труднощів напише заяву чи листа, занотує почуте або прочитане. Вона скрізь працюватиме краще, родуктивніше. А це те, що потребує сучасна Україна, якій потрібні грамотні фахівці в усіх галузях державної діяльності.

Любіть, бережіть, захищайте й підтримуйте українську мову!

У ній наша історія, сила, гордість, наше життя і майбутнє,

в ній – наша особлива, не схожа ні на кого іншого

вічна українська сутність!

     Найдавнішою українською рукописною книгою, яка збереглася до наших днів, є Остромирове Євангеліє( 1050-1057рр.). Найперша друкована книга з’явилася в Китаї (868р.). До наших днів збереглися глиняні, дерев’яні, кам’яні, залізні та шовкові книги.

     У Політехнічному музеї в Москві зберігається томик віршів Т.Шевченка «Кобзар». Його створив український мікро-майстер Микола Сядристий. У книзі 12 сторінок, кожна площею 0,6 квадратного міліметра. Перегортати сторінки можна тільки загостреним кінцем людської волосини. Книга зшита павутинкою, обкладинка зроблена з пелюстків безсмертника. На обкладинці – портрет поета і зображення хати, де він народився, через мікроскоп можна прочитати вірші поета.